Вареником вскочить в

Вареником вскочить в сметану і щоб
Аж через вінця лилося...
Чому ж моя доля, як не поглянеш -
Голодна, обірвана, боса?
Яку б заспівати мені із пісень,
Щоб спів до веселки долинув...
Чому ж моєй долі пісні всі сумні,
Чому сміх її десь покинув?
Проїхатись би на коні, мов вогонь,
Що степом широким несеться...
Поглянув - а доля зі впалим хребтом
В осінній багнюці плететься.
Мені би тополею сонця і хмар
Торкатися листям зеленим...
А доля моя - при дорозі бур'ян,
Будяк лиш колючий та терен.
13 1 08г ок1:00