Ми забули давно

Ми забули давно, а може ми цього не знали.
На німе кіно білети ми придбали!
Сховались за банальними фразами, засліпили очі дешевими стразами!
Ми вже не пам *ятаєм правду в цьому світі,
Ми вже не пригадаєм для чього треба жити.
Що дають, то беремо
Не треба хвилюватись!
Ось так день у день і буде продовжатись!!!
Пр.
Ми вже не живемо, а просто доживаємо,
Ми вже не співаємо, що кажуть, то зіграємо!
Вже не шукаєм- беремо що дають!!
Натомість наш разум та дущі беруть!
2
Ми забули давно, а може ми цього не знали!
Чьорно- білий світ за віконною рамой.
Де свобода поділась ми вже не шукали,
Що її не було напевно гадали.
Тільки от звідкіля в очах стільки горя!?
І німе кіно знайомо до болі!
Тільки важко дихати і хочеться світла….
Може час зупинити?! Як це все набридло!!!!!!