Осінь...

Осінь тихо принесла
Золота яскраві шати…
І природу одягла
Ніжна і ласкава мати…
І птахи співають сумно..
Відлітаючи у вирій…
На душі тривожно… нудно…
Бог не дав мені ті крила…
А вони висять у небі
Тужно кличуть за собою…
І летять, немов ті хмари,
Ген, за обрій, чередою…
Я здійму услід їм руку
Мов прощальний знак-привіт
Полетять вони за море…
Подивлюсь їм тихо вслід…
Пройде ніч, настане ранок
Бачу краплі на траві…
Не роса - то їхні сльози
По прекрасній цій землі…