Кохання

Те, що сильно палає...
І груди стискає,
І думку ламає...
Що неймовірно так надихає,
Та часто навіки зникає...

Те що робить всім і щастя і гріх....
Дарує то сльози, а комусь може й сміх.
Ніжність й турбота - то риси його.
Тисячі назв, та ми Коханням звемо.

Це коли ти руку стискаєш, і погляди ловиш,
Не відпускаєш...
Коли ти думки читаєш
І спогади в сердці тримаєш.
Невже це коханням назвеш?
Та більше в житті його не знайдеш?

Ні! Ти зви його ніжно, і вибачай,
І більше ніколи ти зла не тримай!.
Воно повернеться і знову, і знов,
Отримаєш щастя ти і любов!