07.08.12

Я напишу бажання на альбомному аркуші
Та покладу його до змерзлої долоні
І адресую лист цей для душі своєї
Яка вже довгий час знаходиться у полоні.

У котрому вже стільки довгих років
Слова затаєні на волю стрімко рвуться,
Все вираховуючи, через скільки років
Вони з устів моїх відчайдушно зірвуться.

Але мовчати - це не вихід і не рішення проблеми
Яка образливо лежить на самій глибині
І мовчки пише ці дурні, ніким не поняті, поеми
Що виділяються серед немалої брехні.

Вона лиш прагне висловити те, що на душі лежало
Хоча би раз, але з відвертою напругою і волею
Й скинути тягар душі цей, котрий заважав так,
Зрівнявшись вже за довгі роки із напруженой неволею

Я загадаю здійснення довгоочікуваних мрій,
Але не буду просто сидіти на місці
І скільки не було б у мене там надій
Ніщо не зробиться само - ти мовчки дій
А там всьому час свій й місце.