Василий Симоненко Одиночество (перевод).

Часто одинокий, будто Крузо,
Всматриваюсь в горизонт: нет ли парусов.
И мысли беспомощно грузнут
В болотистой тине слов.
На своем самом диком острове
В кожанке из убитых надежд
Пронзаю небо глазами острыми:
- Где ж ты, мой Пятница, где ж? -
Залп отчаянья бьет из горла,
Громыхает в немую даль:
- Пришли мне, Боже, хоть ворога,
если друга послать тебе жаль!

Самотність

Часто я самотній, ніби Крузо,
Виглядаю із-за обрію кораблів.
І думка безпорадно грузне
В клейкім баговинні слів.
На своєму дикому острові
В шкірянці із убитих надій
Штрикаю небо очами гострими:
- Де ти, П’ятнице мій? –
Залпи відчаю рвуться з горла,
Гуркотять у байдужу даль:
- Пошли мені, боже, хоч ворога,
Коли друга послати жаль!