Кому за сорок

Роки,роки , ви пролетіли,
Вас не можливо зупинить.
Кому за сорок,всіб хотіли,
Щоб зупинились хоть на мить.

В дитинстві, роки мчались тихо,
Повсюди ливсь,дитячий сміх,
Все промайнуло, ніби вихор,
Розтануло, як білий сніг.

І полилося, як струмочок,
В якусь далеку далену,
Та причаїлось десь в куточок,
Як спогад в давнішню весну.

Та не жалкуйте за минулим,
Жартуйте з зайчиком в воді.
І щоб ніколи не забули...
В душі ви завжди молоді!