29.06.12

Заблукали остаточно в своїх думках та почуттях
не маєм змоги повернути та розставити все по місцях.
Як бути, як зупинити все те,що заробили ми самі
але не маєм змоги розплутатись у нашому житті.

Те почуття,що ми йдемо по колу, сильніше нас воно стає
і вже не в змозі щось зробити пірнаєм в прірву, де місце є
для того,щоб все приховати: і радість, й горе, щастя та слова,
що гріли душу нам раніше, а зараз всі вони у купі для сміття.

Життя підносить різні "подарунки", без них, адже, не обійтись,
і вже не гріють душу ті дарунки,які від серця дарувались.
Усе проходить повз і залишає тільки слід на весь подальший шлях
Ми губимо моменти,що лишали посмішки на багатьох обличчях

Здається завжди,що пів шляху ми всі уже пройшли,
це марне відчуття, насправді,ми лиш топчемось на місці
І те бажання завжди повернутися назад
не дає змоги, щось нове для себе в світі відчинять.

Заблукали остаточно в своїх думках та почуттях
не маєм змоги повернути та розставити все по місцях.
Як бути, як зупинити все те,що заробили ми самі
все переплелося дуже густо не зможем розв'язати ми вузли.