Подаруй на згадку посмішку мені

А ти, ще граєшся в поета,
Та пишеш ще вірші
І від сонета до сонета -
Вони, не врятують вже душі.
Ти ще бавишся словами -
Розповідаєш про свої почуття,
Та не словом, а ділами -
Живи, бо таке життя.
Ти ще робиш крок назустріч небу
Забуваєш про все земне,
Кажеш, то твоя потреба -
Та й теє промине.
Та зламаєш крила, ти в польоті -
Як відірвешся від землі,
Тож поки ти іще на зльоті -
Подаруй на згадку посмішку мені...́