Тані

Мені так холодно було, так сумно,
У вересні скорочуються дні.
Не сподівався, що тебе зустріну
І буду бачити ночами уві сні.

Руки твоєї несміливий дотик,
Шалено розганяє серця бій.
Гарячий і хвилюючий твій подих,
Душевний спокій розриває мій.

Манери, стан, красивий голос,
Величність погляду твоїх очей,
Із золотим відливом русий волос,
Ти муза для нових моїх ідей.

Ми двадцять років вже з тобою разом,
Кермуємо сімейним кораблем.
І душі наші з’єднані навіки,
Божественно-небесним сургучем.

Хай квітне мак, веселка веселиться,
Хай літо нас за плечі обійма.
Мені ще й досі перша зустріч сниться,
І перші твої сказані слова.