Хто зрозуміє?

Хто може зрозуміти втрату
Яка на біль така багата,
Хто може зрозуміти горе
Залите слізьми наче море,
Хто може зрозуміти матір
Яка стоїть і мовчки плаче.
А батька, зрозуміє хто?
Перед бідою ми ніхто.
Сестра моя була готова?
Коли її зустріло горе,
А чим батьки ті заслужили
Коли кровинку хоронили
Коли труну білу купляли
І донечку туди поклали
Сирій землі її віддали.
Батькам, які це пережили
Які дітей так хоронили.
Скажіть - як ви це пережили?
Ніхто не знає, де й коли
Підеш з життя, підеш туди,
Звідки не буде вороття,
Де буде пізне каяття.
Я скажу тільки лиш одне:
"Хай всіх, Господь вас береже"
Бо перед смерттю рівні всі!
Багаті, бідні навіть й ті
Хто вічно думає тут жити
І хоче смерть ту обдурити.
А щоб знайти дорогу в небо,
Моліться, більшого не треба.
І щоб молитва від душі,
В сльозах, в прощенні, в каятті.