Життя – це

Життя – це сітка забобон,
яка стає з роками товша й більша.
Життя, то суму швидкісний вагон,
який в наш час летить усе скоріше.

Життя, то, може, сльози та печаль,
це те, що рушить души без рятунку.
Життя - це може вічний сум і жаль
Але ми ж самі створюєм ту муку

Ми самі все чекаємо когось.
Пишемо віші принцу в невідомі далі.
Ми все життя вигадуймо любовь,
а потім просимо у всіх за це медалі.

Життя, то як велкий ліс.
Страшний і темний, загадковий трохи.
Але завжди, куди б нас шлях не ніс,
якщо закрили нас в гидкому льоху

Ми можемо знайти таємний шлях,
який врятує, дасть нове дихання.
Ми можемо побачити хоч раз,
що нам життя дали не лиш для слідкування

Життя дарує тільки перший крок,
а далі ми вже крос свій добігаймо.
Життя - прекрасний острів для зірок,
а не для злодіїв лихих і ледарів бездарних

Так пам'ятаймо, що ми люди на Землі
Прийшли зробити світ навколо краще
А всі оці слова такі сумні
Ми вигадали, щоб було нам тільки важче.