я довго так...укр.

Я довго так тебе шукала...
В рiдних краях й на чужинi.
Я довго так тебе чекала...
Здалося,що пройшли вiки.
Багато лiт пройшло -
Давно зiтлiли купальських
Мрiй щасливii вiнки...Скажи,
Чому,ми разом не зустрiли,
Яскравий ранок юностi-весни.
Чому брели ми,стiльки лiт,
В полонi чужих бажань -
Не бачивши себе...
Бажання власнi замiнив на''треба'',
Ти хочеш й далi по життю iти?
Ти не бажаеш хвилювань,тревоги,
Не хочеш болю вiдчувати знов -
Але без них-як вiдрiзнити-
Це лиш бажання?А чи вже любов?
Дай щастю шанс
Тебе зустрiти на порозi,
Вiтати радо,приголубить нiжно...
I якби не було навкруги снiжно-
Зiгрiти подихом й теплом своiх долонь.
Адже лиш лiто,чуеш,тiльки лiто...
Хоча на скронях бiлим снiгом сивина.
Я можу, ще ,тебе зiгрiти
Любовi полум'ям,подарувать тепло.
Ти можеш, ще ,вiру вселити
У серце - що зневiрилось давно...