Кремезні блазні, трапези помпезні,
Вітри гойдають шальки терезів
З сухим лушпинням безпритульних слів…
…Час швидкоплиння, запах полинУ…
Дно чеше кам’янисту мілину,
Шепочуть, брешуть на плечах рогаті,
І тичуть в очі молоду, м’ясисту
Химеру ласу в кислім сурогаті…
Будьте люб’язні зупинити потяг,
Збиває з ніг очей холодних протяг,
Голодних шлунків, модних візерунків,
З косою баба суне на поріг…
…Звір лишив кістям мощений барліг,
Бере батіг… Достатньо вам відлиг…
Пре криголам , лід в жерло пилорам,
Холодною тирсою сипле небо,
З гОрла отрави, досить вже плацебо,
Як сам не гам, - другому ж бо не дам…
Яку там душу… Першому ж продам
Хреста і того, вИсів що на ньому…
І в спину постріл ближньому – чужому,
І в голову сміття гіркого жому
Братів дорослих, що давно зійшли…
Їх заповіт :
«Шукали… Не знайшли…»…
|