Спас-Хаос

Серця розхрестя , крила вітрів
На перехресті часу…
Знов порівняє з чашею чашу
Кинувши долу масу
Прагнучий терна Спасу…

…Прить не спинить черепашу,
Кров від безглуздя кипить,-
Слів тертих в пил розгалуздя
На списа би начепить…
На щит би підняти , в прірву загнати
Давлючих на своє…

…Бачиш, виходить є
Правда за кривду в світі,
Дірки рахуєш в ситі,
Місиш прах дідів як попіл в кориті…
…Досить… Набридло… Ситі…
…Втратиш, дивись своє
Кігтями та зубами
дЕручись в міфів вись...
…Вже на межі… Спинись…

…Вежі чужі нащо здались,
Рухнуть бо власні стіни…
…Потрава кровавої піни
Вийде отарі косо…
…Кайся вже… Цезар Хаосу…