Посiвна

Ці скроні доторкнеться сизий попіл,
Долоні вказують на ліній майбуття,
Знов навпростець, через чужі життя,
Через биття розірваних сердець…
…Знов погляд тягне в теплий холодець
В’язкої як кисіль примари долі,
Колючим бур’яном за вітром в полі
Котитись за останні рубежі…

…З кісток слонів крихкі, захмарні вежі,
Нитки думок, що сплЕлися в мережі,
Все скосить серп з кривавою іржею…
Все спалить в мить пожежею межа…
…І не втекти по колу у нікУди,
Не зрушити стіни із частоколу,
Зерном в природні шрами боронИ
Ховаємось, зникаючи в безодні…

…Кружляють в небі вОрони голодні,
Шукаючи насіння та полову,
Чи буде шанс з землі пробитись десь
Щоб не гадати, сіють зЕрня знову…
…В глибокі ями… Тихі та холодні…
Щоб проросло, хоч де-не-де… Якесь…