zOOm

Кисіль асфальту, ліфту віражі,
Конвульсія пекучого вольфраму…
Стіна ледь стримує гливку, тремтячу раму
В безодні око ріжучу ваніль…

...Блошине пішохідне «хто-куди»,
Ходи світила по орбіті скрипи,
Очей людей шиплячі смолоскипи,
Нестримний струму дзвін та шум води…

…Реальність «zOOm» натиснула, тепер
Лови її штормів смугасті хвилі,
Серцебиття, контрастні, бензопИлі,
Думок ростучий, шкалячий ампер…

Кисіль асфальту, ліфту віражі,
Конвульсія пекучого вольфраму…
....Хтось замінив на щось нове програму,
Щоб з вежі показати фальш межі…