До матері/К матери

До матері

(укр. весія, оригінал)
Сріблястії пасма на рідній голівці,
Хустинка на плечах і очі сумні...
Вже нІкому воду принести з криниці...
І нІкому витерти сльози твої...

Не рви своє серце, рідненька матусю!
Не плачте за мною, квітучі поля!..
Нажаль, я ніколи до вас не вернуся -
Мене обійняла рідненька земля...

Мене обійняла моя Україна!..
Розсипала сині волошки свої...
Зплети з них віночок, матусю єдина,
Та в коси свої ці волошки вплети...

Посію зернятко у серці твоєму -
Розквітну у ньому ромашками я...
А ти не сумуй, моя рідная нене -
Мене пам'ятає країна моя!..

Життя я віддав за свою Батьківщину!
Щоб знову колись народитися в ній!
Прийду немовлям вже я в іншу родину
І буду зростати на зЕмлі роднІй!

К матери

(рус. версия, перевод)
Седою росою рассыпаны пряди,
Платочек потёртый на плечи надет.
Ты снова одна протираешь ограду,
И горькие слёзы никто не сотрёт...

Не рви своё сердце, мамуля родная!
Не плачьте по мне, золотые поля!..
Мне выпала доля совсем непростая,
И рано забрала сырая земля...

Но вновь оживу я в цветах васильковых!
Рассыплюсь по полю жемчужной росой!
Сплети себе, мама, веночек лиловый -
И в нём навсегда я останусь с тобой...

Засею ромашками сердце твоё я
И в нём зацвету, распустив лепестки!
А ты не грусти, моя милая мама!..
Меня будут помнить потомки мои!..

И в землю родную себя положил я,
Чтоб снова когда-то родиться на ней!..
Прости меня, мама, что мало пожил я...
Так мало провёл с тобой солнечных дней...

11.07.2014