Апофiоз календаря

Затягані діди-морози, реінкарновані примари
Що рік були в анабіозі знов носять щастя у мішках,
Сумує Сонце в подушках, блукають збуджені отари,
І лізуть в мерехтючі пащі, і грають на пустих пляшках…

Цих ритуалів алгоритми, машинні, вивірені рухи,
Розбуджені закляклі духи зомбують паству в резонанс,
Розрухи й гламу дисонанс, гудуть мережі - бормотухи,
Пожухлі німби, рвані карми, порушений тонкий баланс…

Милує око мертва хвоя, продукт готичного ноктюрна,
Ця композиція скульптура - апофіоз календаря,
Ганяй снігурку синьооку в ніч екстатично - авантюрну
На черговому зламі року рви з дна примерзлі якоря…