Iз титрiв в титри

По сторінкам чужої долі, по ямам талої води,
Раптові, випадкові ролі на тлі блискучої слюди,
Сюди, в ворожі лабіринти, де гіацинтовий дурман,
Оман туман, кайдАни божі, знов правити нудний роман…

…Сюди, де весла лущать кригу і гонять човен в небуття,
Де сипле гостре просо снігу під бубнів шкіряних биття,
Передчуттям повтору того ж, лишивши пам’яті тягар,
Статистом безіменним твору, гортати порваний буквар…

Сюди ж , в обійми прірви неба, де ще стоїть луна молитви,
До ока в трьох покуттях в прийми, на леза, заржавілі бритви,
Із титрів в титри, по лекалам, з оскалом знаючого шлях,
Мішати в сотий раз палітру і бити в той же кремінь цвях…