Вийшло боком.
«Гумореска»
У сусіда, мого кума,
Трапилося горе.
Загуляла в нього вранці,
Первістка корова.
Кличе кум ходи скоріше,
Треба щось робити.
До коханця бугая
Корову зводити.
Перед тим, як парувати,
Випили горілки.
На налигач налигали,
Випхали в калітку.
Кум налигач намотав
На руку міцніше,
І селом її погнав,
Думав, щоб скоріше.
Тут, з сусіднього двора,
Вискочив собака,
Та як гавкне на корову,
Та, вся задрижала.
Бідолашна з переляку
Хвоста як задрала,
По городах, по садах
Кума потаскала.
Той за нею не встигав
Ноги волочити,
Полетів, за те встиг гулю
На лобі набити.
Довго ще його корова
За селом тягала.
Врешті якось відчепився,
Щось там відірвала.
Ох і бігала скотина,
Ледве упіймали,
До коханця привели,
Міцно прив’язали.
Кум командує мерщій
Випускай рябого.
Сам сховався за паркан,
Тримай оборону.
Мабуть справді бугаї
Перегар не люблять!
Бо пустився він за нами,
Куривом пилюка.
Налилися в нього очі
Червоні білками.
Загнав обох у ставок,
Гребеться ногами.
Довго ще сиділи ми,
По шию в болоті.
Все чекали, коли бик,
Закінчить роботу.
Прийшли поночі додому,
Щоб ніхто не бачив.
У синцях, брудні, та мокрі,
Кожен ледь не плаче.
Гірко стало на душі.
Для когось кохання,
А нам з кумом, вийшло боком,
Оте парування.
06-01-2015 р.
----------------
|