reservatio

Сірі руїни, далекі, скляні, вертикалі.
Сонця холодна, байдужа та тьмяна медаль.
Лине тягуча луна, хвилі точать скрижалі,
Танці кривавих вагань у киплячих проваль…

Внутрішні тіні мантрують про злам парадигми.
Внутрішній ворог лоскоче нейронні клубки.
Тисне спіраль кровоточі, не сохнучі стигми,
Киснуть в очах проса смайлів глевкі колобки…

Мащені жовчу, заточені гонором рими.
Пащі роздерті пласких, веселкових проваль.
Гнеться крива до бінарного – сталевого Риму,
В неба чужого броньовану богом емаль…