Паперові люди

Паперові люди заварюють чай
ну і нехай,
а я із пластмаси -
роздивляюсь у метро гримаси.

Паперові люди бояться дощу.
Їм цього не прощу!
Я дощу не боюся -
ним сьогодні нап'юся.

Я із пластмаси, а ти?
Я боюсь темноти,
не боюсь твоїх слів.
Ти зі скла. на тобі залишився мій слід.

Хтось із тих, паперових, збудує літак
легкий, наче птах.
і ми полетим із тобою.
Куди? - запитаєш, - додому!

У нас буде тепло й прозоро,
розгадаєм всі зорі!
Ти боїшся висоти, ти зі скла.
а я? а як же я?...

Паперові люди їдуть в метро
їм би тільки кіно й молоко.
А я не з пластмаси. Може з вина?
яка різниця. все одно ти зі скла.