Мусиш бути

Мусиш бути. Закинутим навмання
У перетини простору з часом,
Слів просохлий пісок та зірок маячня,
Та життя стяте нервами м'ясо…

Мусиш битися в стіни, ламати гілкИ,
Пам’ятати паролі та пики,
Синтезуються рими / сполуки / білки
З прірви часу, крізь зараз, навіки…

Мусиш плИти з нікуди крізь нІщо в ніщО,
Залишаючи знаки затерті,
І ніяких чекай / чому / скільки / нащо,
І нічого в пустому конверті…

Мусиш вити тенета з ілюзій і мар,
Мусиш рвати їх, вити на небо,
Мусиш крила мастити до Сонця, Ікар
Цар / вінець / ланка / тіло / амеба

…