Incubus

Дим осінній, важкий у свавіллі розмаю,
Не гостинні лещата зловісних обійм,
Буревії надій грати з тріском ламають,
Він сьогодні з тобою та зовсім не твій…

Веселковий, мигтючий кисіль монітору,
Попіл спалених снів, слів затертий вініл,
Фосфор місяця тягне коріння нагору,
Хвилі ріже навпіл вузол сплавлених тіл…

Порцеляна очей і розпечена груба,
Біла стеля транслює зірок каламуть,
Ніч в голодних, пекучих лещатах інкубу
І німі оберіги холодних покуть…