Час Ч

Нової люті береги, сталеві обереги,
Рясні несплачені борги, багряна каламуть,
Тріщать і рвуться ланцюги, скриплять старі ковчеги,
І тіні в прірву йдуть з ноги і сонця мед клянуть…

Сухі джерела, мертвий лід, слід в слід, у пил дороги,
Чужі пісні, моторний гарт, кришталь пустих очей,
Туман, руїни пірамід, завиті гострі роги,
Сенсорний шум, цифрОвий ґвалт, густий, строкатий клей…

Час Ч, завчасний нижній старт, азарт застряг у жорнах,
Мажорний ритм, у лабіринт, між скривлених дзеркал
Клекочуть ночі, рвуться дні, і на осердях чорних
Все нЕсуть стоси битих карт під крИхкий п’єдестал…