Злива

Гримить. Ще мить - і спалах знову,
Вологі барви в’ялих мальв,
Гуркоче небо колискову,
Тьмяніє днини пастораль,

Хвилини хвилями на стіни,
Жаги потала, хмар слина,
Млини збивають слова піну,
Роїться рими сарана,

До половини тінь з-під долу,
За серцевину ночі дощ,
Жигають очі музу голу,
Та п’є нектар з розтятих товщ,

Порожній календар за вітром,
З нутра богів з відра відвар,
Пече по шклу, мастИть палітру,
І з душ змиває чорний гар…