Танок над прiрвою

Очей іржава каламуть ковтає сірих перехожих,
Важкі чавУнні загорожі пірнають у густу сметану,
Тріпоче глибина покуть, портал у світ сатрапів божих,
Сплять довгі тіні на сторожі, шепочуть Янголи осАнни…

Сплітаються сухі гілкИ, ковтають мертвий день ворони,
По хвилям шастають Харони , сліз сушать сіль і жили труть,
Копиці гОлок, снів діркИ, вузлами сплЕтені нейрони,
ТернОві пОчесті корони 'вискИ' рвуть,...скроні... та не суть…

Стрибок, перЕблиски думок, задута свічка першим словом,
Протятий липень сріблом січня, розІп’ята на крИжі ніч,
Ляльок над прірвою танок під слюдянИм, гірким покровом,
Бліда, вчадІла маячня край зляканих, німих узбіч…