Ребриста утроба

В ребристій, готичній утробі,
У торбі холодного бога,
Де сонцем протята тривога,
Де слова вібрує луна…
…Чекай, то остання струна,
Не рви плачем розпачу, тОбі
Ще бити хрестом як мечем,
Ще бути єдиним ключем
У лімбу імлистій жадобі_

_Їдкі, маслянисті, чужі
Ті очі що врОчили світло,
Як пір'я за жадібним вітром,
Як листя пожовклі думки…
…Сплітай з терну чорні вінки,
Пий плазму свічкової жовчі,
І падай крізь скривлену призму
Їдучим вогнем атавізму
На мертві, пусті сторінкИ…