Синтез зайвого

Вир сірих днів, гнів зайвих блазнів,
Сивіла лють, дрижало тло,
Сочилося крізь шпари світло,
Надією травило в’язнів,
Чоло клювало, муть чавИло_

…

_До вітру, не розквітлим квіттям,
Під жовту плазму ліхтарів,
Слова тотожні… Суховій…
Пил зсушених жагою мрій,
За обрій. ТерезИ порожні_

_Ніч. Синтез зайвого. Твого.
Ламай скрижалі, голку жала
Вставляй в мандалу льодяну…
…Червону десь несуть труну,
Десь першим плачем закричало
Нове, забувши все життя_

_По білому хрестом шиття,
У той же кут перстом, згин фази,
На неба мілину обрАзи,
Все ті ж порожні образИ,
Все ті ж мережива із пут,
Все той же ґвалт : ти також, Брут,
Все ті ж чужі дороговкАзи...