Весняний вечір

На небі зіроньки дві сяє.
Вечірня пісня душу рве,
Десь біля ставу скрипка грае
Дівчат до кругу всіх зове.

Старенький сад - мов наречену -
Фатою білою покрив,
Квітневий місяць так на славу,
Мов молоком дерева злив.

Сміється бубон,скрипка плаче,
Гитара весело звучить,
Струмок звенить - до річки скаче -
Та очерет ледь ледь шумить.

Це все у нас на Україні -
Там де тече ріка Хорол -
Дівочі співи до Полтави,
Летять немов конем посол.

На нім сорочка вишиванка,
Під ним рудий коняга гра.
Та де там їхати вже далі,
Коли серденько завмира.

Та й завернув козак до ставу:
Де очі, вогнище пала...
Забув до ранку про всю справу,
Бо чари дівчина дала.