Знов потяг в ніч.

Знов потяг в ніч, крізь напівсон.
Звичайне бокове, плацкарт-вагон.
В вікні “Discovery” канал на живо.
Куди? Вже... і не так важливо.

В навушниках лунає “Еxtasy” від ATB.
Думки блукають, одночасно за вікном і десь в собі.
Гарячий чай у незвичайних паперових стіках.
Сум філософський причаівся на моіх повіках.

Яскравий місяць поміж чорними деревами й гілками,
Біжить за потягом щодуху паралельно коліі.
Я знов згадав що сотні кілометрів поміж нами.
Мені так сильно знов не вистача іі.