Крізь зрізи

Ніч проходить крізь зрізи холодних тіней,
В'язнуть жертви у клей випадкових очей,
Жерти з голоду час, лоскотати німфей,
Злісти врешті із бога безсилих плечей...

Заповісти прийдешньому крапки над і,
Залатати дірки світлом вжалених душ,
Бути чорним проваллям на білому тлі,
Пити місячне сяйво з закляклих калюж...

Перемиті кістки переляканих муз,
Перемелені мантри у жорнах важких,
В рукаві залишився засвічений туз
І чекають потали бажань хижаки...