Стерильне весна

Весна очищена від мар, холодний погляд у безодню,
Отари вжалених нездар ковтають випар сірководню,
Ти на чужій планеті, ти, на гіацинтовій дієті,
Багряні хвилі самоти, постпіксельні нейтралітети,

Тебе не колисають сни, тебе не гріють зерна смайлів,
На склі стерильної весни, позбувшись пам'яті профайлів,
Машині з льодом у очах, що роздирає теплі душі
Тавром на висохлих вустах сердець слизькі чавити груші...

Весна без маячні надій у цифровому суховії,
Вкриває густо злий пирій пустелю без мети і мрії,
Киплячі янголів рої, мацна зола на чорних крилах,
Вже вкотре голі королі здійняті на іржаві вила...