Над святими ніч голосила

Білі крила до хмар не сила,
Лавр нещадно чоло пече,
Над святими ніч голосила,
Як голодний крук над мечем,

Кожне зЕрно на жорна часу,
Як сльоза у клепсидру сну,
В чорні діри іконостасу
Та плює, що несе косУ...

Най в корінні сплелися змії,
Най сумління гризе нутро,
На кривих шляхах суховії,
Ними вже не іти гуртом,

Перехрестя, хрести похилі,
Мертві квіти в сухій траві,
Вже пульсує на небосхилі
Сонце в ранку густій крові...