Перша сіль

Регіт мертвого бога не чує душа,
Що ти знаєш про ніч без німих ліхтарів,
В ту, непізнану, злу, хай там що - не рушай,
Хтось згубився у снах і від щастя зомлів...

Хтось згубився в молочнім тумані колись,
Випив вересня зчавлену з рим гіркоту,
Знову падає вниз, як відірваний лист,
І стискає в обіймах міцних самоту...

Саме ти той герой невідомої гри,
І з похміллям надії вкраде заметіль,
Як ще стане снаги - то без диму гори
І чекай з сірих хмар снігу першого сіль...