Алгоритм

Перманентна рекурсія вицвілих снів,
Чорно - білі фігури, розірвані тіні,
Листя жовте в холодній, прозорій росі,
Прогнозована злука надхнення і ліні...

Час втрачає по краплі хвилини, як кров,
Ретранцлюють кошлату безодню калюжі,
І танцюють птахи в лабіринті з будов,
І скриплять механізми іржаві, потужні...

Жорна труть на муку кожну зчавлену мить,
Жалить, ріже, щемить щось в порожньому серці,
Тліє день, і очей незнайомих блакить
Тягне знов в алгоритм резонансу інерцій...