the nephilim

То штучні квіти на могилах янголів,
Порожні очі бачили своє,
Розчинені в туманах кислих гранули,
Що їх ворона жадібно клює,

Хрести гнилі і цвинтарі розорані,
Зруйновані над руслами мости,
В кайдани слів розірваних заковані,
Чи вчує небо тихі голоси...

Чи вчує небо регіт той над прірвою,
Чи змиє зливою як труйний, чорний бруд,
Чи є там хто, все те цінить мірою,
Чи це вже той, останній дикий суд...