Сплав

Хоч крилом у вікно, хоч у горло свинцем,
Панацея від чорного світла - плацебо,
Чи обійми з хрестом, скроні здерши вінцем,
Чи плювати в провалля байдужого неба...

Догори, роздери стрижні ковані грат,
До мигтючих зірок йди крізь стіни із терну,
В тобі радник бо змій, тобі авель бо брат,
Сплав печерних жахів і химер постмодерну,

Перша блискавка, камінь з вершини гори,
Перший подих як ланка міцної вериги,
Воском мащені крила, вітрів батоги,
Білосніжний магніт віковічної криги...