Перехрестя

Чому перехрестя тебе так лякає?
Чому ти біжиш, хоч не знаєш, куди?
Невже ти не чуєш, адже хтось гукає,
Душа чиясь лине і кличе тебе.

Але ти не чуєш і світу не бачиш,
І серцю своєму ти рота стулив,
Аби не жалілось, аби не просило
Хоч крапельку щастя, яке ти згубив.

Яке залишив ти колись на узбіччі,
А може якого ніколи й не мав,
А може ти зрадив його і покинув,
А може лихварю його ти продав?

Або розтоптав ти його у багнюці,
В сп’янілому чаді його ти втопив,
Коли на світанку безбожної ночі
Ти серце своє мов непотріб розбив.

А потім устав мов мертвець із могили,
Без серця байдужий ти світом пішов.
А люди побачивши тебе, вклонялись,
І в слід шепотіли: «спаситель прийшов».

А ти лиш дивився на них і не бачив,
В слова їх вслухався і віри не йняв,
Невже всі осліпли, невже народ здався,
Невже мертвеця він спасителем звав?
4. 10. 2009.