другу

На світі тисячі людей,
Та кому із них я вірю,
Кому в життя хоч крихточку себе посіяти
посмію?
Хто правду скаже, хоч гірку,
Хто в скруті радо допоможе,
Хто, так само, як без нього я, без мене жить не зможе?
Хто із моїх сумних очей усмішку викликать зуміє,
Хто, коли у мене радість і собі радіє?
Чию вину собі на плечі готова взять без жалю,
Кому я вільно дивлюсь в очі, коли відверто розмовляю?
Чия підтримка здолає найбільший недуг?
Із мільйона це єдина людина, це мій найкращій друг!