Надія

Якщо в душі живе надія,
Ніщо тоді не заважа.
Вона, мов зоряна межа,
Вздовж смутку тьмяного жеврІє.
І ділить світ на два життя:
По цей бік - радість і удача.
По інший - морок забуття,
Де дощ осінній дрібно плаче.
По цей бік - сонце і тепло
І посмішка твоя ласкава,
По інший - повенню знесло
До розуміння переправу.
І я по зоряній межі
Іду немов по лезу бритви,
Свята надіє, поможи
В моїй оманливій гонитві:
Не дай ступити за межу,
Де каяття, зневіра, згуба,
А я тобі, надіє люба,
Навіки вірність збережу.