3

Тихо билися листочки
пролітали поміж віт
з кожним шелестом діброви
достигали дальніх гір.
Вітер брав їх до поклону
маневруючи,співав
адже в просторі спокою
вільно думку помишляв.
Все кружляли вдаль маленькі
проминали тиху млу
зачаровану донині
і збентежену,одну
тиху дальність,синє море,
ліс,болото навіть грав
а на прижмурній частині
тиху пісню заспівав-
-Ви мої голубки,станьте
не тікайте вдалечінь
пісню з нами заспівайте
чом долинуть,лиш поринь...
І листочки враз скрутились
полетіли в синю даль
тихий вітерець бурхливо
заклинав на їх печаль.
Тей політ порвали хвилі
сірі хмари здійнялись
і один листочок ринув,
а от другий-не баривсь...