Ікар на селію. (гумореска)

Якось вирішив Василь, в небі політати,
Дельтоплана змайстрував прямо біля хати.

Згідно плану, перевірив схему на папері,
До рук дошки прикріпив, а на спину двері.

Щоб здійснити цей політ, довго готувався,
Помолився, й як Конкорд із гори помчався.

Замахав руками він, двері б’ють по спині,
Та, невдалим був розгін, помішали свині.

Скільки сам політ тривав? Я не пам’ятаю.
Тільки наш Ікар упав прямо за сараєм.

Мабуть все таки злетів, чи то з переляку,
Бо на дереві висів на товстій гиляці.

Поцарапаний кричить, дриґає ногою.
Весь обірваний висить униз головою.

Людоньки допоможіть! Не дайте загинуть,
До села когось пошліть, принесіть драбину.

Вчасно штурмана зняли, не дали пропасти.
Ще б година і Василь, точно б склеїв ласти.

Слава Богу, наш пілот, ледве приземлився,
Через клятих поросят без штанів лишився.

Завдяки таким Ікарам, не дивуйся брате,
У минулому столітті навчились літати.

24-01-2013 р.