Нiчия

Точка роси. Просо зір. Стоголосе мовчання.
Коливання ефіру, палаючі горна очей,
Меса коси, сміх німфей, недолуге пручання,
У покосах опалених руж душ коштовний трофей…

Босонога снага розіп’ята на крижі надії,
З огорожі страхів втікачі край розбитих корит,
Золотисте проміння облизує помацки вії
І удари сердець резонують із ґвалтом копит…

Світанковий, густий, теплий, липовий, граючий вітер,
З нічиєю нічий, під нічийним шатрОм - нічия,
По екрану повзуть титри з танучих, в’янучих літер,
Заливає серпанок відвар каламутного дня…