Не поспішай…

Не поспішай, залишся… ще хоча б на мить.
Хай стане довшим наш з тобою перший ранок.
Після хмільноі ночі тіло все, немов дзвенить.
Я приготую кави... пару філіжанок.

Нехай знайомі ми, лиш декілька годин,
А відчуття таке, немов би цілу вічність.
Нема образ, обіцянок, провин,
Є, лиш цілунків та обійм пянких магічність.

Є, лише поглядів безмежна глибина,
Долонь та тіл гаряче поєднання.
Є в світі зараз лише я, й усміхнена вона.
І цей світ, лиш для нашого бажання.