Притули мою руку до серця,
Я бачу, воно уже хоче любить,
Любити не хоче дівчина,
Ота, що незможе любить.
Любити не треба, навіщо,
Лиш квітку мені подаруй,
Та квітка мені нагадає,
Що тебе неможливо забуть.
І от коли встрінеш ту саму дівчину,
Вона тобі скаже: "Прощай!"
Візьми оту квітку мій милий,
Про мене, про мене згадай,
Згадай, оті очі дівочі,
Згадай, оті алі вуста,
Згадай, поцілунки, допізньої ночі,
Які не повернеш, а жаль.
І тоді вже повстане питання,
А чи можна, чи треба любить,
Любити не треба, людину,
До якої душа не лежить
|
