Болиш...

Бачу сни. А про що вони – ти здогадайся.
Ця весна догорає, як душа моя.
Допоможи. Віддаляючись – обертайся.
Знову й знову сниться усмішка твоя…

Обпікай мене холодом. Закарбовуй
В блюзнірські обійми свої.
Не цілуй мене. Краще в душу наплюй.
Раз мої таємниці тобі ясні.

Пізня весна, не ти, ніжність свою дарує.
Пух з тополь облітаючи, губи мої цілує.
Я пишу ці слова, ніби в прірву навмисне
ступаючи. Я пишу ці слова, каючись.

Я хотіла з тобою літати. Тільки вкрали
Крила мої. Я хотіла тобі так давно розказати,
Та тремтіли слова мої. Я хотіла, хотіла,
хотіла літати. А натомість ходжу по землі.