Кубок мрій

Я підіймаю чашу в вись,
Свій кубок щирої надії,
У ньому всі роки сплелись,
У ньому - всі щасливі мрії.
Він сповнений бажань дитячих,
Яким ніколи не здійснитись,
Але, які ще там, у кубку,
І там ще будуть довго витись
Чекатимуть на часу свого,
Який так швидко-швидко
сплине,
Що не одна маленька мрія,
Можливо навіть не відлине.
Та десь звучать слова
правдиві,
Потрібно вірити і йти,
І чашу тую - кубок мрій,
Потрібно крізь життя нести.