Нерішучий (дівоче)

Безмежний час твоїх вагань туманить сірістю.
Від довгих, марних сподівань я вже стомилася.

Вже подруги й дівчата всі побрались з хлопцями.
А я – одна і у журбі; сум - під віконцями.

А інший, красень молодий, в калитку стукає,
Та серце сохне по тобі, сповито смутою.

Надвечір вмиється трава росою чистою.
Пірну я з іншим у роман шалений, пристрасний.

Чекати вже не можу я; минає молодість.
То – не кохання… Та нехай! Хоч би – закоханість…

Знов зацвіте моя весна бузком під хатами
І поцілунки на вустах вогнем палатимуть.

Вагайся! Буду восени я вже засватана,
І на вінчанні не тобі я присягатиму.

Змарнієш весь від каяття… запізно плакати.
Скажи, чи зможеш ти життя й любов проґавити?